Путін сидів на кушеткі і пив с гора "Путінку", запиваючи "Клінскім".
— Владімір Владіміровіч, а ви слишалі, шо вчєра раді вас какой-то спортсмєн Обь пєрєплил? — радостно сообщил Рогозін, вриваясь в комнату.
— Расстрєлять, — грустно приказав Путін і ікнув.
— То єсть как, расстрєлять? — Не поняв Рогозін.
— А зачєм єму жить, в чом смисл сущєствованія? — задумався Путін. — Хєрачить годамі на трєніровках, шоби в ітогє переплить нікому не нужную рєку раді мєня? В жизні какого-то таракана і то больше смисла.
— Шо ви таке говорітє, — обідився Рогозін. — Смисл єго жизні — любіть вас, таракани на це нєспособни.
— Любіть... — Насмєшліво хмикнув Путін. — Чєм больше узнаю о людях — тєм сільнєє люблю тараканов… Так, Владімір Вадіміровіч, шо случілось? А ну, прізнавайтєсь, — заінтєрєсувався Рогозін, присідая на кушетку скраєчку.
— Она мнє нє позвоніла… — Вздохнув Путін. — Прєдставляєш? Лукашенко, скотіна, два раза поздравіл. Удвой єму, кстаті, за ето цену на нєфть…
Путін сьорбнув водки і запив пивом.
— А она нє позвоніла ні разу…. — Признався він і заплакав.
— Совєршенно нє віжу проблєми, — пожав плєчами Рогозін. — Це ж давно було всєм понятно: лібо Мєркєль, лібо хєрачить. Лічно ви сдєлалі правільний вибор. Потєряли любімую женщіну, но получілі взамєн любовь всєй страни. Вот ви в курсє, к прімєру, шо вчєра проходіла виставка "12 подвігов Путіна", на которой вас сравнівалі с Гєраклом?
— Піздєц… Ти сєрйозно? — уточнив Путін сквозь сльози.
— Вполнє, — кивнув Рогозін. — Даже по БіБіСі показалі.
— Ну всьо, прєвратілі в посмєшищє… На G20 можна нє єхать…
Путін розридався єщо сільнєє і спросив:
— Ну а етіх хоть можно чуть-чуть расстрєлять?
— Шо ви такой агресівний сєгодня? — поінтєрєсувався Рогозін, на всякий случай нємного отодвигаясь. — Лучше би Нємцова расстрєлять пріказалі. Зачєм же своїх?
— Потому шо із-за Нємцова я нє вигляжу ідіотом, развє не ясно? — вспиліл Путін. — А вас, придурков, послушать… Одін на Лунє строїть бази собрался, другой Європу бомбіть.
— Допустім, Луна — ето нє ідіотізм, — обідився Рогозін. — А вполнє рєальний пістон піндосам за дурацкіє санкції.
— Ідіот… Боже, кого я назначіл?.. — Схватився за голову Путін. — Какой пістон? Оні ше в шестідєсятих прошлого вєка туда лєталі. Хочєш доказать всєму міру, шо ми наконєц-то догналі Амєріку шестідєсятих?
— Лєталі, подумаєш, — фиркнув Рогозін. — А ми там базу построїм, завєзьом високоінтєллєктуальноє нанооружіє, посадім снайпєра і будєм расстрєлівать назємні целі, нє опасаясь обраткі…
— Там за двєрью сєйчас хто-то єсть? — Громко перебив Рогозіна Путін.
— Так точно! — отвєтілі мрачниє голоса.
— Расстрєляйтє етого ідіота, ілі я окончатєльно сойду с ума! — Попросив Путін. В комнату вошлі двоє в кожаних плащах, схватілі іспуганно візжащєго Рогозіна под рукі і вивєлі прочь. Путін тоскліво провьол їх взглядом.
— Она всьо же нє позвоніла…
Він снова сьорбнув з горла водки, запив "Клінскім" і брєзгліво скривився.
— Так вєдь солод попал под санкції! Здравствуйтє, — громко поздоровался нєказістий очкарік, входя в комнату.
— А ти шо за криса, нє понял? — Спросив Путін.
— Міністр сєльського хозяйства Фьодоров, — прєдставився мужик і прівєтствєнно потянув руку. Путін недовольно скривися і покосився на протянуту ладонь.
— Ну і? Тєбя тоже расстрєлять?
— За шо? — Офігєл мужик. — Я же по дєлу.
— Викладуй, шо там за дєло, — розрішив Путін.
— По поводу пятідєсяті тисяч тонн зєрна для Сєвєрной Корєї, — разволнувався очкарік. — Конєшно, я діко ізвіняюсь, но, єслі ми, всьо же, отправім, то, простіте, шо самі будєм кушать?
— А говоріл, по дєлу, — зєвнув Путін, жестом подзивая мужиков в кожаних плащах, які з інтєрєсом наблюдали за очкаріком із корідора.
— Єго тоже расстрєлять? — уточнив один із них.
— Разумєєтся, — подтвєрділ Путін. Мужик в кожанкє хмикнув і протянув руку. Його напарнік достав із кармана сотню і вложив в откриту ладонь.
— Мужики, можетє дальше нє споріть. Сєгодня всєх расстрєлять, — сказав Путін, не обращая вніманія на возмущьонні крики Фьодорова. Мужики понімающє кивнули, вивели очкаріка і плотно закрили за собою двєрь.
— Ех, а она мнє так і нє позвоніла…
Путін протяжно вздохнув, допив водку, прільог на кушетку і захрапєл...
Даже природа ополчилась против кремлёвского фюрера..
Буквально за несколько суток до дня рождения Владимира Путина амурский тигр по кличке Кузя, которого президент выпустил на волю в мае этого года, преподнес неприятный сюрприз: в поисках пропитания хищник перешел российско-китайскую границу. Кузя сбежал в Китай, переплыв Амур....
Хм... специально для Льва Никодимовича Капустина: голубчик, я покидаю эфир; до новых встреч! Великолепный рассказ Василия Макаровича с главным героем, на которого Вы очень похожи, продолжает нас ждать... сегодня мы пытались выяснить, Вы сами решили, что Вы умный, или Вас кто-то ввел в заблуждение на этот счёт... при следующей встрече я прокоментирую, зачем я об этом Вас так настойчиво спрашивал... попутно Вы получили привет от дедушки Фрейда, отчего я поржал, но это к слову.
P.S. Спасибо акку =CoBa7=, что не прервал мой досуг в виде изучения путенско-гундяевской фауны на примере акка =awdoshenko (Дарт НоНейМиус)= ; разговор с Львом Никодимовичем получился вполне занимательный и отчасти продуктивный.
Комментарии
Да, путин национал-предатель!
не может спать. Его мучает вопрос, почему США до сих пор не
прианнексировали себе Канаду. Авианосцы есть, спецназ- есть, CNN — есть.
А рядом природа, нефть, английский язык, квебекская хунта, сухопутный
коридор в Аляску... Не может Путин понять коварный план американцев,
думает днями и ночами почему до сих пор не #канаданаш.
"Идиоты", — думает каждый вечер президент РФ и засыпает, предварительно
убрав с кровати булавы, мяч и ленты правильных патриотических цветов...
Фээсбэльфы, фэсэорки.
— Владімір Владіміровіч, а ви слишалі, шо вчєра раді вас какой-то спортсмєн Обь пєрєплил? — радостно сообщил Рогозін, вриваясь в комнату.
— Расстрєлять, — грустно приказав Путін і ікнув.
— То єсть как, расстрєлять? — Не поняв Рогозін.
— А зачєм єму жить, в чом смисл сущєствованія? — задумався Путін. — Хєрачить годамі на трєніровках, шоби в ітогє переплить нікому не нужную рєку раді мєня? В жизні какого-то таракана і то больше смисла.
— Шо ви таке говорітє, — обідився Рогозін. — Смисл єго жизні — любіть вас, таракани на це нєспособни.
— Любіть... — Насмєшліво хмикнув Путін. — Чєм больше узнаю о людях — тєм сільнєє люблю тараканов… Так, Владімір Вадіміровіч, шо случілось? А ну, прізнавайтєсь, — заінтєрєсувався Рогозін, присідая на кушетку скраєчку.
— Она мнє нє позвоніла… — Вздохнув Путін. — Прєдставляєш? Лукашенко, скотіна, два раза поздравіл. Удвой єму, кстаті, за ето цену на нєфть…
Путін сьорбнув водки і запив пивом.
— А она нє позвоніла ні разу…. — Признався він і заплакав.
— Мєркєль? — Догадався Рогозін. Путін грустно кивнув.
— Совєршенно нє віжу проблєми, — пожав плєчами Рогозін. — Це ж давно було всєм понятно: лібо Мєркєль, лібо хєрачить. Лічно ви сдєлалі правільний вибор. Потєряли любімую женщіну, но получілі взамєн любовь всєй страни. Вот ви в курсє, к прімєру, шо вчєра проходіла виставка "12 подвігов Путіна", на которой вас сравнівалі с Гєраклом?
— Піздєц… Ти сєрйозно? — уточнив Путін сквозь сльози.
— Вполнє, — кивнув Рогозін. — Даже по БіБіСі показалі.
— Ну всьо, прєвратілі в посмєшищє… На G20 можна нє єхать…
Путін розридався єщо сільнєє і спросив:
— Ну а етіх хоть можно чуть-чуть расстрєлять?
— Шо ви такой агресівний сєгодня? — поінтєрєсувався Рогозін, на всякий случай нємного отодвигаясь. — Лучше би Нємцова расстрєлять пріказалі. Зачєм же своїх?
— Потому шо із-за Нємцова я нє вигляжу ідіотом, развє не ясно? — вспиліл Путін. — А вас, придурков, послушать… Одін на Лунє строїть бази собрался, другой Європу бомбіть.
— Допустім, Луна — ето нє ідіотізм, — обідився Рогозін. — А вполнє рєальний пістон піндосам за дурацкіє санкції.
— Ідіот… Боже, кого я назначіл?.. — Схватився за голову Путін. — Какой пістон? Оні ше в шестідєсятих прошлого вєка туда лєталі. Хочєш доказать всєму міру, шо ми наконєц-то догналі Амєріку шестідєсятих?
— Лєталі, подумаєш, — фиркнув Рогозін. — А ми там базу построїм, завєзьом високоінтєллєктуальноє нанооружіє, посадім снайпєра і будєм расстрєлівать назємні целі, нє опасаясь обраткі…
— Там за двєрью сєйчас хто-то єсть? — Громко перебив Рогозіна Путін.
— Так точно! — отвєтілі мрачниє голоса.
— Расстрєляйтє етого ідіота, ілі я окончатєльно сойду с ума! — Попросив Путін. В комнату вошлі двоє в кожаних плащах, схватілі іспуганно візжащєго Рогозіна под рукі і вивєлі прочь. Путін тоскліво провьол їх взглядом.
— Она всьо же нє позвоніла…
Він снова сьорбнув з горла водки, запив "Клінскім" і брєзгліво скривився.
— Шо за осліна моча? Гдє нормальноє піво? — Громко поінтєрєсовався він.
— Так вєдь солод попал под санкції! Здравствуйтє, — громко поздоровался нєказістий очкарік, входя в комнату.
— А ти шо за криса, нє понял? — Спросив Путін.
— Міністр сєльського хозяйства Фьодоров, — прєдставився мужик і прівєтствєнно потянув руку. Путін недовольно скривися і покосився на протянуту ладонь.
— Ну і? Тєбя тоже расстрєлять?
— За шо? — Офігєл мужик. — Я же по дєлу.
— Викладуй, шо там за дєло, — розрішив Путін.
— По поводу пятідєсяті тисяч тонн зєрна для Сєвєрной Корєї, — разволнувався очкарік. — Конєшно, я діко ізвіняюсь, но, єслі ми, всьо же, отправім, то, простіте, шо самі будєм кушать?
— А говоріл, по дєлу, — зєвнув Путін, жестом подзивая мужиков в кожаних плащах, які з інтєрєсом наблюдали за очкаріком із корідора.
— Єго тоже расстрєлять? — уточнив один із них.
— Разумєєтся, — подтвєрділ Путін. Мужик в кожанкє хмикнув і протянув руку. Його напарнік достав із кармана сотню і вложив в откриту ладонь.
— Мужики, можетє дальше нє споріть. Сєгодня всєх расстрєлять, — сказав Путін, не обращая вніманія на возмущьонні крики Фьодорова. Мужики понімающє кивнули, вивели очкаріка і плотно закрили за собою двєрь.
— Ех, а она мнє так і нє позвоніла…
Путін протяжно вздохнув, допив водку, прільог на кушетку і захрапєл...
На любом людском языке.
Буквально за несколько суток до дня рождения Владимира Путина амурский тигр по кличке Кузя, которого президент выпустил на волю в мае этого года, преподнес неприятный сюрприз: в поисках пропитания хищник перешел российско-китайскую границу. Кузя сбежал в Китай, переплыв Амур....
P.S. Спасибо акку =CoBa7=, что не прервал мой досуг в виде изучения путенско-гундяевской фауны на примере акка =awdoshenko (Дарт НоНейМиус)= ; разговор с Львом Никодимовичем получился вполне занимательный и отчасти продуктивный.
youtube.com