-
D5 май 13Для москалів українська мова — це срібна куля і осиковий кілок.
Трахаймо їх, браття, українським словом і в хвіст, і в гриву. -
-
1 май 13Украинский братский народ, нет интернацианализма, есть те кто нас ссорит и те кто на это ведется. Нет границам между нами, вступайте в таможенный союз, давайте обьеденяться в любом ключе, нужно возрождать Советский Союз, пусть с новой спецификой и названием, но давно пора.
-
-
-
R30 апр 13Ну и шо? Таки не розумляю, шо евгейчикам не понравилось — козак и плакат на мове?
-
-
30 апр 13Так о том и речь — люди написали на своем, местном наречии За Родину, а тут такой срач развели из-за того, что видите ли это оказался украинский язык.
Предлагаю ТСу и согласны с ним байкотировать покупку кубанских продуктов и выступления Кубанского казачьего хора))
-
-
30 апр 13Народ, а что Вас так возмущает? на Кубани очень много людей живет которые считай во втором поколении перестали балякать. У меня прабабушка на суржике балякала — "пиди, да ты шо" и тд. я ее по детству и не понимал даже,а переспрашивал отца. так она была родом от сюда 1913г. рождения и всю жизнь прожила на хуторе... и песни тоже малоросские ....
а банер, ну это ни чего не значит в общем то как дань если только что Кубань заселяли запорожцами и не более, и если разобраться то написан он не на украинском, а на старом еще царским алфавитом, или вы так быстро забыли какой все таки алфавит был до революции?-
30 апр 13"и если разобраться то написан он не на украинском, а на старом еще царским алфавитом, или вы так быстро забыли какой все таки алфавит был до революции?"
Что то я не понял "За Батьківщину!", это не по украински написано???
-
-
-
30 апр 13А в чём проблема-то? Есть и среди украинцев адекватные люди, понимающие, что "одна в нас Вiтчизна i доля одна". "Свiтла та ясна", между прочим. Вот и написали это на том языке, которым лучше всего владеют. :)
Если серьёзно, то ребята не могли не понимать, что при современном положении вещей на "российско-украинском фронте" подобная затея может показаться слегка провокативной. Подозреваю даже, что они именно на это и рассчитывали. Как и автор данной публикации. :)
Друзья! Украинцы и русские! Мы — братья, нам нужно держаться вместе.
Прочитал от нечего делать одну и ту же статью ("Кубань") на русском, украинском, английском и немецком языках. Три из них оказались хоть и разными по объёму и форме, но схожими по сути ив большей или меньшей степени объективными. И лишь одна прямо-таки режет глаза своей однобокостью и натянутостью. Угадайте, какая?
Зачем всё это? Зачем искать различия, вместо того, чтобы находить общее? Ведь его у нас ой как больше. Как полурусский-полуукраинец, взращённый с малых лет в двуязычии, я это хорошо знаю.
Не надо придумывать поводы для драки. Нужно учиться жить в мире. Потому что мы — одна семья.
Кто бы что бы не утверждал.-
-
30 апр 13Я, друже, не тiльки напiвукраїнець — я пiвжиття на Українi прожив. На Сходi пройшли дитинство та шкiльнi роки, студенство — на Захoдi. Не тiльки розмовляю i читаю українською, iнколи навiть писати намагаюся. :)
Колихається Всесвіт
у чистій грудневій колисці,
Накриваючи Землю
зоряним своїм полотном,
І пухнасті роки,
що й хвилини не встоять на місці,
Стукотять у серця
і по світу мандрують рядком.
А життя — мов сірник,
у безмежжі запалений Богом,
Що потомлені душі
любов’ю і миром зігрів —
Ось іще один рік
покотився тихенько під ноги...
Дай нам, доле, побільше
щасливих і тихих років!
Побажаю тобі
материнства, любові і волі,
Переповнених щастя,
й здоров’я, і віри цебер,
А іще — не губитись
у світі ніде і ніколи,
Най щаслива зоря
не лишає у скруті тебе!
- так я, наприклад, мiльйон столiть тому привiтав свою старосту групи з Новим роком.
А листа друговi до армiї одного разу почав такими словами:
Привiт! Живи — не помирай!
Побiльше їж, поменше думай!
А маєш час, то почитай
Мої неповноцiннi думи.
Я б, може, прозою писав
(I вийшло б, впевнений, не гiрше),
Та ти менi цей тон задав,
Тож, перепрошую за "вiршi"...
Taкi справи...
Мало не забув. Улюбленими книжками дитинства цiкавитесь? Знаєте, давно дiло було, забулося багато. Якщо отак, на скору руку, то... Ну, Всеволод Нестайко. Дуже любив його книжки. Гарбузяни, Васюкiвка... Клас! До сих пiр пам'ятаю дивну книгу "На конi й пiд конем" — автора, на жаль, забув. "Я, бабуся, Iлiко та Iларiон" Нодара Думбадзе. Знаю, що грузин, просто вперше прочитав якраз у дитинствi i якраз в українському перекладi. Пiзнiше читав i росiйський варiант, сподобався менше. А взагалi я дуже багато читав. Не звертаючи особливої уваги, росiйскi книжки чи українськi. Я з трьох рокiв вiльно володiю обома мовами. Головне, щоб цiкавi були. А таких вистачало. :)
Ну, на сьогоднi, думаю, вистачить. Буде бажання, далi мене екзаменувати — завтра продовжимо. :)-
-
30 апр 13Я навіть "Як гартувалася сталь" теж уперше прочитав на українській мові. Під час канікулів, у діда з бабусею, в маленькому мальовничому селі з шевченківськими мазанками, темнющими гоголівськими ночами та незабутніми Різдвом і Паскою... На самому кордоні між Хмельниччиною та Тернопільською областю. Ех, були часи...
Так от, Островський мені теж дуже сподобався. Я навіть в музеї побував, у шепетівці. У пам'яті залишилися, правда, лише спеціальна трафаретка для письма та багато оранж... пардон, помаранчової фарби. :)
О, ще згадав чомусь "Муфтика, Півчеревичка та Мохобородька". Я цю книжку виграв в лотерею за 25 копійок у книжковому. Теж не українець написав цю квадрилогію, але читав я саме в українському перекладі. Зовсім малим іще. Дуже багато пригадую гідних авторів з пізніших, підліткових часів — Самбук, Савченко... Вишню дуже любив. Сковороду по сьогодні вважаю геніальним філософом. Шевченко читав з великим задоволенням, а не тому що в школі принуджували. :)
На тому й досить, думаю. Не треба перетворювати топік у вечір спогадів. Однієї персони, до того ж. :)
Дякую на разі за увагу. :)
-
-
30 апр 13Кгм... Не сприймiть за графо- чи так яку манiю — не йде сон просто. :)
Був я поруч з Прип'ятью у сiчнi 87-го. Так вийшло. Зараз згадав вiршика, якого, повернувшись додому, склав. Пiд впливом, так би мовити.
Впало сонце за розп'ятий обрiй
У краю несходжених дорiг,
Глипа мiсяць поглядом недобрим
На пожовклий та прим'ятий снiг.
Рiк новий непевнi кроки робить
По важкiй, натрудженiй землi,
Чорним злом бухикає Чорнобиль
У тремтливiй, танучiй iмлi.
З висоти Терези долю мiрять
У життя буденну круговерть-
Люди вiрять. Ще у когось вiрять.
А на землю вже ступила смерть...
Я не хочу похвастатися (хоча, можливо, й не без того :)) — я лише хочу, щоб Ви зрозумiли, що для мене Україна i українська мова — не просто вiдголоски чогось далекого.
Для мене це живi i близькi звуки.
-
-
Сделано с
NoNaMe