В то время не было ни интернета, ни нормальных СМИ. Ни-че-го. И люди жили своей правдой — у одного отца расстреляли коммунисты, другого — раскулачили, третьего — репрессировали... Разумеется, часть народа воевала на стороне немцев, сами не подозревая, что и им в случае победы фашистов уготована не лучшая участь (немецкая пропаганда делала своё дело)...
Проблема не в галичанах, а в том, что архивы тех лет всё ещё под грифом "сов. секретно". И этим пользуются политиканы всех мастей.
Да что Вы говорите, ох как интересно: "...часть народа воевала на стороне немцев, сами не подозревая, что и им в случае победы фашистов уготована не лучшая участь... Мои тапочки аж зашлись от смеха.
Тварь, выделенная красным, сам не подозревал, что является гауптманом:
Памятник ничего не подозревающей твари в Лемберге:
После того, как львивська и тернопильська пидоросня установила памятники гауптману шуХЕРвичу — принципиально не покупаю ничего львовского, и с приезжими западенцами разговариваю на своём родном языке — русском. Не понимают — вон нах с лодки под нары.
Сотворив Бог землю. Річки створив, озера, ліси, травичку зелененьку. Дивиться – красота! Сотворив він далі комах усіляких, рибок і тварин різноманітних. Потім сотворив людей. Дивиться, жваві люди у нього такі вийшли, бігають туди-сюди, на дерева вилазять. Бачить Бог, що все іде належним чином, життя розвивається. Втомившись від важкої клопіткої роботи, Бог зсунув тісніше хмари, і пішов спати.
Прокидається через деякий час, розсуває хмари… І бачить, що нічого не змінилося. Люди так само хаотично бігають, на дерева вилазять, але прогресу ніякого. «Люди, — каже Бог. – Я вас для чого сотворив? Не для того, щоб ви дурно існували, а щоби користь із вас була. Вимийтесь, створіть сім’ї, збудуйте хати, заведіть діточок, господарством якимось займіться.» Кивнули люди у відповідь, і побігли кудись. Бог задоволено посміхнувся, зсунув хмари і пішов досипати.
Виспався Бог, розсунув хмари. Бачить – пішли його слова в діло. Люди чепурненькі, живуть у гарненьких біленьких хатинках, сім’ї у них, діточки, господарство розвивається. Милувався він людьми, милувався, аж поки не глянув трохи на Схід, туди, де ліс. Приглядається, а там якісь інші люди. Брудні, зарослі, бігають туди-сюди, на дерева вилазять. «Люди, — розпачливо мовить Бог. – Ну чого ви такі неслухняні? Я ж вас чим просив зайнятись? Вимийтесь, створіть сім’ї, збудуйте хати, заведіть діточок, господарством якимось займіться.»
Підняли голови лісові люди, дивляться довго на Бога, а потім мовлять: «А мы по укрАински не понимаем!»
"Хватит кормить фашистов" — очень правильный лозунг. В Эрэфии сейчас то же есть свой лозунг: "Хватит кормить жидов". А разницы между бандерами и жидами не существует.
Комментарии
В то время не было ни интернета, ни нормальных СМИ. Ни-че-го. И люди жили своей правдой — у одного отца расстреляли коммунисты, другого — раскулачили, третьего — репрессировали... Разумеется, часть народа воевала на стороне немцев, сами не подозревая, что и им в случае победы фашистов уготована не лучшая участь (немецкая пропаганда делала своё дело)...
Проблема не в галичанах, а в том, что архивы тех лет всё ещё под грифом "сов. секретно". И этим пользуются политиканы всех мастей.
Тварь, выделенная красным, сам не подозревал, что является гауптманом:
Памятник ничего не подозревающей твари в Лемберге:
Я говорил про т.н. "движущую силу".
Прекрасно они всё понимали — они ещё до революци даже геноцид устроили, народ от этих выродков бежал на Полтаву и в Ростов.
Прокидається через деякий час, розсуває хмари… І бачить, що нічого не змінилося. Люди так само хаотично бігають, на дерева вилазять, але прогресу ніякого. «Люди, — каже Бог. – Я вас для чого сотворив? Не для того, щоб ви дурно існували, а щоби користь із вас була. Вимийтесь, створіть сім’ї, збудуйте хати, заведіть діточок, господарством якимось займіться.» Кивнули люди у відповідь, і побігли кудись. Бог задоволено посміхнувся, зсунув хмари і пішов досипати.
Виспався Бог, розсунув хмари. Бачить – пішли його слова в діло. Люди чепурненькі, живуть у гарненьких біленьких хатинках, сім’ї у них, діточки, господарство розвивається. Милувався він людьми, милувався, аж поки не глянув трохи на Схід, туди, де ліс. Приглядається, а там якісь інші люди. Брудні, зарослі, бігають туди-сюди, на дерева вилазять. «Люди, — розпачливо мовить Бог. – Ну чого ви такі неслухняні? Я ж вас чим просив зайнятись? Вимийтесь, створіть сім’ї, збудуйте хати, заведіть діточок, господарством якимось займіться.»
Підняли голови лісові люди, дивляться довго на Бога, а потім мовлять: «А мы по укрАински не понимаем!»